Історія героїну

Вперше хімічну сполуку діацетилморфіну відкрив Алдер Райт у 1874 році. Цей англійський хімік працював у медичній школі при шпиталі Святої Марії в Лондоні.

Наступний крок зробив Йозеф фон Мерінг – у 1896 році створив заміну для небезпечного кокаїну, який тоді застосовували як засіб від кашлю. Нова розробка отримала в торговій мережі назву «діонін». Його одразу почали широко застосовувати замість кодеїну та інших опіатів.

Досягнення фон Мерінга надихнули іншого визначного науковця, директора дослідницьких програм фармацевтичної фірми «Байєр і компанія» Генріха Дрезера. У 1898 році він створив препарат, який знімав біль краще за морфін і здавався значно безпечнішим. За своєю хімічною формулою речовина називалася діацетилморфін. Після перших дослідів здавалося, що він викликає значно менше звикання, ніж будь-які інші похідні морфіну.

Саме з легкої руки Генріха Фрезера фірма «Байєр і компанія» дала нову назву цьому препарату – героїн. Цей препарат оголосили ефективним засобом від різних хвороб дихальної системи, особливо астми, бронхіту і туберкульозу. За перші 5 років продали 34 тонни порошку.

Минуло ще 4 роки, перш ніж виявилось, що нові ліки викликають нечувану наркотичну залежність. Починаючи з 1902 року у багатьох країнах на законодавчому рівні заборонили використання діацетилморфіну. У 1913 році «Байєр і компанія» призупинила виробництво героїну, викресливши згадки про нього з історії компанії та зайнявшись виробництвом аспірину. Проте, героїн, як ліки, можна було купити в німецьких аптеках аж до 1971 року.

На сьогодні, жодна компанія  світу не виробляє героїн, навіть для дослідницьких цілей.