Львів’янин з незвичною професією та неймовірним життям — Збіґнєв Дуніковський.
У середньовічній західній Європі алхімію часто називали “королівським мистецтвом”, адже правителі того часу боялись, що якийсь умілець таки створить філософський камінь, стане багатшим за короля, буде йому загрозою, тому алхімія й була незаконною, а займатись нею було дозволено лише при дворі — під наглядом королівських слуг.
Історії про алхіміків заслуговують на особливу увагу. До сьогодні відомі історії та перекази про одного з львівських алхіміків Збіґнєва Дуніковського (1889 — 1964) — останнього алхіміка Європи.
Враховуючи недешеві матеріали, необхідні для вивчення алхімії, Дуніковський залучав гроші багатих інвесторів для своїх експериментів.
Серед потенційних винаходів був у тому числі й апарат, що перетворював прості метали у благородні. Проте, інвестиції не виправдались і, за поданням кредиторів, суд відправив алхіміка у в’язницю на 3 роки за шахрайство.
Після звільнення, Збіґнєв продовжував працювати над агрегатом і вже у 1920-х йому вдалося винайти прилад, який дозволяв з однієї тонни червоної руди видобути приблизно 400 грам золота!
Апарат діяв безпосередньо на сировину: вона зазнавала дії потужного електричного струму та радіоактивного випромінювання.
Про винахід дослідника писали всі світові газети на той час, однак алхімік не встиг вдосконалити свій винахід: йому завадила Друга світова війна.
Чи можливі подібні дослідження й експерименти зараз?
Як цікаво!!! Дякую ))