Один з найкраще збережених в Україні замок Любарта, місця, де мешкала і написала свій перший вірш Леся Українка, сині озера та прадавні ліси… До цього переліку пам’яток, що входять до розмаїтих туристичних маршрутів на Волині, небезпідставно можна додати й луцьку аптеку-музей, засновану понад 170 років тому та відому як «Аптека Злоцького».
Як знайти аптеку-музей у Луцьку
Вулиця Драгоманова, 11, майдан Ринок в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». Однак навіть не знаючи точної адреси аптеки-музею, ви не зможете оминути її своєю увагою, адже аптечний заклад розташований неподалік замку Любарта та відреставрованих і відкритих для відвідування історичних підземель вежі Чорторийських і колегіуму єзуїтів. Отож, дорогою до Луцького замку не пошкодуйте пів години свого часу і обов’язково відвідайте аптеку-музей. Буде цікаво.
Перші аптеки й аптекарі Луцька
Попри те, що вік аптеки-музею чималенький, перші аптечні заклади у Луцьку з’явилися задовго до її відкриття. Скажімо, ім’я аптекарки Нети на сторінках луцьких актових книг згадується у 1561 р. Про це свідчать архівні матеріали, зібрані працівниками культурно-історичного заповідника «Старий Луцьк». У 1566 р. в одному з документів вона вказана ще раз. Цьому ж року належить згадка про цирульника (голяра) Матиса Ніколаєвича, якого звали «барберчиком Матисом». Як відомо, цирульники, як представники класу медиків, проводили кровопускання, продавали ліки та санітарно-гігієнічні засоби приблизно до кінця XIX ст.
У 70-х роках XVI ст. лучанам надавали медичну допомогу аптекар Ян Жибровський, доктор Сампсон, цирульник Данило Брове. У 1581 р. тут працювали аптекарі Павло, Андрій, Сава, Петро, Валентин, а в місті налічувалося вже сім (!) аптечних крамниць.
Сім аптек у невеличкому Луцьку у той самий рік, коли в наших «старших братів» у Москві при дворі Івана Грозного відкрилася щойно перша (!) аптека за гроші з державної казни, яка обслуговувала винятково царську сім’ю та кількох наближених. І створив її не якийсь Ванька, підданий царя, а приїжджий англійський аптекар Джемс Френчем. Натомість першу аптеку для простих людей в Москві відкрили тільки в 1672 р. А дозвіл на створення приватних аптек Петро Перший видав аж у 1701 р. Як твердять російські науковці, і надалі фармацію у «вєлікай» Росії розвивали фахівці, яких запрошували із Заходу.
Втім, повернемося до історії української фармації. У 1630 р. при єзуїтському колегіумі у Луцьку відкрили аптеку, яка проіснувала до 1773 р., тобто до розпуску Папою Римським ордену єзуїтів. Надалі аптека функціонує як приватна, заклад пана Жолтовського при латинській кафедрі (1789 р.). Історики висунули гіпотезу, що вона була розташована в одноповерховому будинку біля дзвіниці костелу св. Петра і Павла. В усякому разі, на планах міста 1795 і 1807 рр. цей будинок в експлікації позначено як аптеку.
Другу монастирську аптеку створили представники ордену тринітаріїв, які розпочали свою діяльність у Луцьку на початку XVIII ст. Після розпуску цього католицького чернечого ордену у монастирі розмістили військовий шпиталь, аптека ж в одному з документів 1843 р. зафіксована як «Луцькая гольная аптека Доменика Гуклера». Доменік Гуклер – перший із знаної династії луцьких фармацевтів. Його син Адольф, також відомий фармацевт, у 1895 р. був обраним до луцької міської управи.
На початку ХХ ст. справу Адольфа продовжив його син Казимір Гуклер. Крім аптеки Гуклера, у 1908 р. у Луцьку існували аптеки Генріха Бушовського, Лазаря Даля та Петра Злоцького.
У передвоєнний час у Луцьку діяло 6 аптек і 14 дрогерій (дрогерія – аптечний склад або магазин сангігієни). Дві аптеки з шести були зруйновані під час війни.
Історія аптеки-музею у Луцьку
Аптека Петра Злоцького відома з середини XIX ст. Він відкрив її разом з братом Адамом, хіміком-аналітиком. Від початку заклад був дерматологічним і спеціалізувався на виготовленні м’яких лікарських форм – мазей, паст, супозиторіїв, емульсій, суспензій, лініментів.
Одночасно будинок кінця XVII ст., де розміщено аптеку, слугував і житлом для родини Злоцьких. Кам’яницю зведено на двоярусних підвалах із циліндричним склепінням. Підвали з’єднувалися підземними переходами з костелом св. Петра і Павла та замком Любарта.
1870 року старшим магістром фармації в аптеці, власником якої на той час був Францішко Злоцький, працював Гелярій Червінський, який вивчив на аптекарку і свою дружину Олену, приятельку Лесі Українки. У 1882 р. хворій Лесі, що мешкала у селі Колодяжному поблизу Луцька, батько замовляв тут мазі та інші ліки.
Торговий зал, кабінет власника, лабораторія, кокторій (кімната для приготування водних витяжок) та підвал – нині аптека-музей виглядає так, як і півтора століття тому. Вона налічує понад 500 експонатів.
Масивний прилавок та підлога збереглися з часів її першого засновника. У кутку ¬– ікона з лампадкою, зі стелі звисає металева люстра. Колись тут горіли гасові лампи, свічки, а тепер електролампочки. Вздовж стіни – високі столітні дубові шафи з шухлядами, де зазначено назви ліків. Згори – засклені шафки зі штангласами, ступками, штофами і пляшечками.
В аптеці-музеї можна розглянути старовинний аптечний інвентар, зокрема фаянсові ступки для подрібнення порошків, машинки для виготовлення супозиторіїв і завальцовування флаконів, млинки, аналітичні та шалькові ваги, різноважки, ваги Мора, мірні циліндри, балони для зберігання настоянок. Деякий посуд, датований серединою XVI ст., знайдений при розкопках старого міста. Його подарували музею археологи.
Цінні артефакти луцької аптеки-музею – бібліотека раритетних книг з фармації: Посібник для підготовки аптекарів 1875 р., Травник лікарських рослин 1883 р., Фармакопея Польська 1938 р., підручники з фармацевтичної хімії, технології ліків… І як органічний аксесуар – касовий апарат 1902 р.
Нещодавно аптека-музей отримала ще один цікавий експонат – сумку фельдшера середини минулого століття з тогочасними медичними інструментами.
Ліворуч від прилавка розміщено експозицію ліків Злоцького, Даля, Фарбішевського, ліки 30-60-х років ХХ ст. Гербарій лікарських рослин, виготовлений 1942 р., передала у дар музею завідувачка луцької аптеки №65 Т. Савицька. Її фото можна побачити у фотогалереї музею.
У штангласах фармацевти зберігали настоянки, ароматичні води, основи для мазей – жири акул, волів, свиней. Для виготовлення мазей, настоянок і сиропів використовували лікарські рослини більш як 200 найменувань. Причому, лікарську сировину не привозили постачальники, а власноруч заготовляли самі працівники аптеки.
А ще тут торгували косметикою, парфумами, хімікатами для друку фотографій, розчинами для виробництва дзеркал, речовинами для виправки шкіри, сумішами для феєрверків.
З 1935 р. аптека започаткувала продаж власної мінеральної води з артезіанської свердловини глибиною 110 м, пробуреної у її ж дворі. Вода трубами проходила у нижній ярус підвалу, де її газували, додавали сиропи (спочатку фруктові концентрати привозили з Палестини і Німеччини, а потім навчилися виготовляти самі з поліської журавлини), розливали у пляшки і розвозили підводами мешканцям Луцька.
Петро, Адам і Францішко Злоцькі виховали багато учнів, серед яких найвідомішим був магістр фармації Іван Криштоп. 1921 року він закінчив луцьку гімназію, а у 1944 р. очолив Волинське аптекоуправління.
А тепер, дізнавшись про всі таємниці старої аптеки, можете прямувати до замку Любарта. Попереду ще багато захопливого.
Режим роботи аптеки-музею
Щобудня – з 8:00 до 21:00
Щовихідних – з 9:00 до 21:00
Вхід вільний. Час перебування – 30 хв
