Які туристичні магніти притягують мандрівників до Чернівців? Насамперед справжній витвір мистецтва відомого чеського архітектора Йозефа Главки, колишня резиденція буковинських митрополитів, а тепер Чернівецький університет. Незвично похилені одна до одної бані Миколаївської церкви, вірменська церква, єврейська синагога, драматичний театр, палац правосуддя. Ці архітектурні та історичні пам’ятки відомі навіть за межами України. А от про аптеку-музей у Чернівцях, теж доволі круту локацію для допитливих туристів, чомусь інформації значно менше. Хоча тут можна оглянути близько 100 давніх фармацевтичних експонатів.
Як знайти аптеку-музей у Чернівцях?
Чернівці вражають, дивують, закохують у себе з першого знайомства. А вже вдруге приїзд до міста нагадує повернення додому. Неповторний колорит, архітектурна вишуканість, поєднання впливу різних культур. Місто гарне у будь-яку пору року. У яскравих променях літнього сонця, коли з міських пагорбів тішать погляд гірські краєвиди, чи у мереживі осінньої мжички, коли густий туман надає будинкам, вулицям, паркам загадковості і таємничості.
Аптека-музей розташована у центральній пішохідній частині міста за адресою: вул. Ольги Кобилянської, 43. Вуличка починається біля Центральної площі і веде до перехрестя з вулицею Тараса Шевченка. Її старі назви – Геренгассе (тобто Панська), Молодіївська, ім. Я. Флондора. Чернівчани полюбляють переповідати легенди про те, що колись двірники замітали тутешню бруківку трояндами, а ще неодмінно мали знати іноземні мови – раптом комусь з гостей-іноземців знадобиться про щось їх запитати.
Старовинні аптеки і перші аптекарі Буковини
Аптечному закладу на вул. Ольги Кобилянської понад 120 років. Проте активний розвиток фармації на Буковині розпочався значно раніше, за Австро-Угорської імперії. Оскільки добробут і здоров’я підданих проголошували запорукою сильної монархії, здоров’ю людей приділяли велику увагу.
Перші буковинські аптеки були вигідними комерційними підприємствами у повному розумінні цього слова. Фармацевти не тільки продавали медикаменти, а й готували лікери, лікувальні горілки (аква віта), суміші лікарських рослин. Аптеки поділялися на королівські, публічні, окружні, військові та домашні. Найбільше на Буковині було публічних (приватних) аптек. Однак на початку австро-угорського панування вони працювали тільки в Чернівцях. Причому право власності на аптеку могли набути лише аптекарі і провізори 1 і 2-го класу. Також аптека не спадкувалася автоматично. Для набуття спадщини вдова чи діти померлого власника повинні були отримати диплом магістра фармації або доктора хімії.
Чому так? Бо аптеки тоді були особистим ремеслом, тобто провізору дозволялося мати тільки один заклад, де й безпосередньо належало працювати. До прикладу, вдові аптекаря Віклера після нового заміжжя з цісарсько-королівським майором Альтом відмовили у праві утримувати дві з трьох успадкованих аптек у Чернівцях.
Як виглядала чернівецька аптека часів Австро-Угорщини? Неодмінно з кількома відповідними приміщеннями: торговий зал, склад матеріалів, склад трав, лабораторія (кімната для приготування ліків) та підвал. Вишукана індивідуальна назва закладу – також обов’язково.
Уряд висував високі вимоги до устаткування аптек, приміщень та професійної підготовки провізорів, а також до кваліфікації фармацевтів: тільки через 5 років праці магістр фармації отримував право самостійно керувати аптекою, про що ставили відповідну печатку в дипломі.
Діяльність аптек контролювала Крайова рада здоров’я. Якби комусь з аптекарів спало на думку виготовляти фальшиві ліки, у нього відібрали б університетський диплом. Суворо карали за зіпсовані ліки. Фармацевт змушений був заплатити штраф на користь бідних чи взагалі втратити ліцензію, якщо порушення фіксували втретє. Аптекарський статут 1884 р., який діяв на Буковині, головною умовою виготовлення якісних ліків вважав сумлінне та чесне ставлення до своєї роботи.
Остання аптека за австрійської влади в Чернівцях «Під добрим пастирем» відкрилася 1908 р. (тепер вулиця Героїв Майдану, 28). Власник аптеки, цісарський радник Антон Папп, обладнав її розкішними меблями авторського виконання та новітнім аптекарським устаткуванням.
У період перебування Буковини під Румунією на території краю діяло 29 приватних аптек, приватними були як аптечний склад (вул. Головна, 29), так і ефірна лабораторія на вул. Ковальчука.
У радянський період аптеки націоналізували. У 1940-1941 рр. на території області додатково відкрилися ще 30 аптек, переважно у сільській місцевості, контрольно-аналітична лабораторія, галеново-фасувальна лабораторія, аптечний склад. Багато змін відбулося і в структурі управління галуззю.
Історія аптеки-музею у Чернівцях
Витриманий у стилі неокласицизму будинок, зведений відомою у Чернівцях родиною Шимановичів, де на першому поверсі розташована аптека-музей, вже відсвяткував свій 120-річний ювілей. Стільки ж має і сама аптека. Під час реставрації старих меблів фармацевти побачили дату їх виготовлення – 1903 рік. У 30-х роках минулого століття власниками кам’яниці стала родина Гроссманів. На жаль, відомостей про освіту і вид діяльності цих людей в архівах не збереглося. Вигляд, що його намагалися відновити під час реставрації, аптека прибрала 1928 р. А вже 1944 р. її націоналізували і надали номер. Нині будинок на вулиці Ольги Кобилянської, 43 у заповідній зоні міста вважається пам’яткою архітектури загальнодержавного значення.
Створити музей історії фармації у приміщенні старої аптеки міська влада Чернівців вирішила у 2003 р. Те, що музей має не надто багато експонатів, десь близько 80-100, пояснюється досить банально: більшість своїх раритетів буковинці від щедрої душі, а, може, добре й не подумавши, подарували Києву і Львову, коли там відкривалися регіональні аптеки-музеї.
Коли чернівецьку аптеку вирішили переобладнати під музей, чоловік тодішньої завідувачки Валентини Кавердинської, шанований в Україні архітектор Микола Кавердинський, цілком безоплатно відновив давній інтер’єр старовинної аптеки.
Вгорі, під стелею торгового залу бачимо скульптурні погруддя Галена і Мігії. Гален – відомий римський лікар, що обслуговував імператорську родину. Саме йому ми зобов’язані появою галенових препаратів – ліків, виготовлених на основі рослин. Мабуть, колись Мігія – охоронниця чистоти і порядку – допомагала йому у цій нелегкій справі, інакше чого б старі власники аптеки вирішили розмістити їх поряд?
В експозиції аптеки-музею налічується близько 86 експонатів аптечного приладдя. З-поміж них особливої уваги варті спиртометр 1902 р. виготовлення, сковорідка, на якій за часів Австрії готували активоване вугілля, а також мідна та латунна ступки, австрійські штангласи, коркодав, ваги, колби, піпетки, машинка для дроблення масла-какао, машинка для виготовлення пілюль початку ХХ ст., зібрання фармацевтичної літератури з виготовлення лікарських форм, починаючи з 1910 р.
Режим роботи аптеки-музею
Щобудня: 8:30–20:00,
Щовихідних: 9:00–17:00
Вхід вільний
