Аптека-музей в Євпаторії

Аптека-музей в Євпаторії

Лариса Дедишина
Лариса Дедишина
Журналістка, дослідниця історії аптечної справи в Україні
«20 років я працювала у галузевих фармацевтичних виданнях, побувала в аптечних закладах усіх регіонів України. І тепер хочу розповісти про історичні аптеки і цікавих аптекарів читачам».

2013 рік. Останнє літо в Криму перед анексією. Запам’яталося воно мені зустрічами з кримськими фармацевтами, спілкуванням з кримськими татарами у Чуфут-Кале і під час екскурсії у мечеть Джума-Джамі в Євпаторії, виставкою у Сімферополі до 69-тої річниці депортації кримських татар.

Ніхто з них навіть у страшному сні не міг собі уявити, що через рік знову доведеться або покинути свій дім, або жити в російській окупації.

Не знаю, що сталося з аптекою-музеєм у Євпаторії, на чий бік перейшли її працівники, залишилися на півострові чи виїхали в Україну або Росію. Але про аптеку-музей, таку, якою вона була 2013-го, хочу розповісти.

Історія аптеки-музею Рофе в Євпаторії

18 листопада 1823 р. аптекарський помічник В. Шпурх, водночас і помічник священника, відкрив свою, першу в Криму, аптеку на вулиці Морській у Євпаторії.

З 1880 р. вона належала родині провізора Альберта Печицького. У них був свій аптекарський город, де вирощували лікарські рослини, з яких провізор із синами готував лікарські препарати. Вирощували вони і місцеві, і «заморські» рослини – ромашку, красавку, м’яту, мак, ревінь, наперстянку, календулу.

Альберт Печицький утримував аптеку протягом 17 років. 28 травня 1897 р. вдова, донька і сини Печицького продали «…весь аптечный материал со всеми шкафами и принадлежностями за 18 тысяч 500 рублей … Аврааму Исааковичу Рофе», про що в архівах зберігся відповідний документ.

Новий власник аптеки мав високі нагороди: «Авраам Исаакович Рофе, 25 лет от роду, вероисповедания караимского имеет орден Св. Станислава 3 степени и темно-бронзовую медаль для ношения на груди за труды по первой всеобщей переписи населения в 1897 году в Таврической Губернии».

Рофе упорядкував фармацевтичну діяльність своїх попередників, почав вивчати лікознавство і виготовляв лікарські засоби різних лікарських форм.

Рофе

У 1907 р. власники євпаторійських вільних аптек провізори А.І. Рофе і І.С Лельчин звертаються у Лікарське відділення Таврійського Губернського Правління з проханням «… о предоставлении права увеличить число аптекарских учеников, полагая на каждого помощника по два ученика, мотивируя свою просьбу в силу крайне тяжелых экономических условий, при содержании штата служащих из 4 помощников при двух учениках…»

У тодішніх аптеках працювала вся сім’я власника по 10-14 годин на день, окрім того, наймали працівників додатково. Аптекарі вивчали лікарські сполуки як хімічний продукт. А самі аптеки були лабораторіями, де фармацевти виготовляли ліки не тільки за рецептами лікарів, але й всі галенові препарати і чимало хімічних.

Вже тоді аптеки вміло рекламувалися, щоби добре продавати свою продукцію. Наприклад, рекламували борно-тимолове мило для дезінфекції.

В аптечних закладах торгували найрізноманітнішими товарами: косметикою і парфумами, хімічними і технічними продуктами, дезінфекційними засобами, гумовими і перев’язувальними предметами, свіжою натуральною мінеральною водою, сумішами для вуглекислих і кисневих ванн, лиманною сіллю, грязями, ропою, сосновою есенцією; фотографічними і піротехнічними засобами; патентованими готовими ліками; живильними засобами; товарами для домашнього господарства, а також аптечками – дорожніми, домашніми, пароплавними.

Аптека музей у Эвпаторії

Окрім аптек, існували аптекарські магазини, у яких дозволяли відпускати лікарські засоби, серед яких отруйні і сильнодіючі речовини, купцям і провізорам.

Аптеки, на відміну від інших закладів, використовували на своїх документах, сигнатурах і упаковках державний герб, звільнялися від податків і зборів та інших повинностей. Сенс усіх цих привілеїв полягав у тому, щоб створити найсприятливіші умови для правильного виготовлення, зберігання і відпуску ліків, зокрема сильнодіючих і отруйних, щоби захистити хворих від «вольных и невольных» аптечних помилок.

З цією ж метою закон встановлював для аптек особливий суворий режим. Усі речовини для виготовлення ліків мали відповідати за якістю ухваленим стандартам. Ціни на ліки (аптекарську таксу) регулювала державна влада.

Провізор Рофе був власником першої аптеки в Криму впродовж 23 років. За радянської влади її націоналізували і замість промовистої назви «Аптека Рофе» дали певний порядковий номер.

Експонати аптеки-музею

Створення євпаторійської аптеки-музею на базі найстарішого на півострові аптечного закладу було ініціативою безпосередньо Тетяни Іллівни Ачкасової, на 2013 р. завідувачки аптеки, та її колег. Робота з формування музейної експозиції розпочалася у 2004 р.

Історична будівля аптеки-музею не змінилася з часу побудови, а аптечні меблі – дерев’яні дубові стелажі з великою кількістю шухлядок і поличок – з початку минулого століття.

Аптека музей у Эвпаторіїіії

Один з експонатів музею – копія договору купівлі-продажу аптеки між сім’єю Печицьких і провізором А.І. Рофе.

На поличках розміщено старовинний аптечний посуд: скляні флакони різних форм і кольорів. Скляне упакування для відпуску лікарських форм для кожного хворого добиралося індивідуально, мало свій колір і форму, гравірування з назвою ліків латиною. Коли препарат закінчувався, пацієнт приходив зі своєю посудиною за наступною порцією. До скляних упакувань докладалися спеціальні трубочки, які, на жаль, не вціліли.

Для зберігання лікарських речовин існував окремий посуд – штангласи. У цих ємностях хімічні речовини не розкладалися. Наприклад, берестовий штанглас для хіни (нею лікували малярію), штанглас для ефірних олій, якими зцілювали дихальні і шкірні недуги. В окремих штангласах тримали кокаїн, морфін, стрихнін, що їх земські лікарі використовували для лікування і знечулення. Вони мали напис латиною білим шрифтом на чорному фоні із зазначенням дози – разова, летальна тощо.

Старовинне аптечне пристосування для викатування пілюль і прес для затискання коркових пробок також були в музейній експозиції. Річ у тім, що земські лікарі лікували своїх пацієнтів не таблетованими формами, а саме пілюлями, які провізори виготовляли в аптечних умовах. До складу пілюль входили екстракти рослинного і тваринного походження. Процес викатування тривав від 15 до 30 хв. Важили вони від 1 до 5 г.

Натомість прес для затискання коркових пробок необхідний для герметичного закупорювання флаконів. В аптеці користувалися тільки корковими пробками з натурального волокна, які не вступали в хімічну реакцію з лікарськими речовинами.

Ступки в аптеці – окрема цікава історія, адже кожна з них мала своє призначення. Бронзові – для подрібнення медикаментів і приготування емульсій з окисними властивостями, для подрібнення твердих речовин (кам’яної солі, цегли); порцелянові – для подрібнення м’якших субстанцій. У музеї демонстрували масивну сорокалітрову порцелянову ступку для виготовлення великої кількості ліків і приготування великих порцій, скажімо, кори хінного дерева та верби, необхідних під час епідемій холери і малярії, коли занедужувало до двох третин всього населення.

А от і зовсім незвичний експонат – флакончик із зубними краплями, виготовленими у цій аптеці понад сто років тому. Під час їх лабораторного аналізу не виявили осаду і речовини, яка б розпалася. До складу крапель входили камфора і ментол.

Аптека музей у Эвпаторії

У музеї представлені також історичні друковані видання, зокрема література, датована 1892 р.: «Медико-фармацевтичний практик», прейскурант на аптечні препарати і книги, які використовувалися для курсу підготовки спеціалістів довоєнного періоду.

Здебільшого для лікування своїх пацієнтів аптекарі рекомендували три речі: морські купання, виноградолікування і кефір (кефірні палянички). В аптеці вирощували поживні середовища для кисломолочного бродіння. Кефірні палянички містили фермент кефірного гриба, тож було достатньо такої одної для перетворення пляшки перевареного коров’ячого молока на кефір. «Благодаря этим лепешкам возможно крайне простое и дешевое само приготовление кефира».

Погляд туриста притягують різноманітні старовинні ваги і різноважки. У музеї представлено справді унікальний експонат – порцелянову різноважку із збереженою міткою 10 грамів. Колись роль різноважок виконували порцелянові статуетки.

На робочому столі провізора – експозиція приладів для виготовлення різних лікарських форм. Це бюреточна система для відмірювання ліків, зокрема, рідких форм. Ложка-дозатор, яка дозволяла готувати великі порції ліків і одним натисканням позбуватися зайвого. Інфундирний апарат для приготування настоїв і відварів; ексикатор для зберігання лікарських речовин, які поглинають вологу.

Усі рецептурні бланки провізор Рофе наколював на спеціальну старовинну наколку з напівдорогоцінного металу.

Аптека-музей у Євпаторії входила у найпопулярніший екскурсійно-туристичний маршрут «Малий Єрусалим», який пролягав цим чудовим древнім кримським містом. Немає сумніву, що раніше або пізніше, коли Крим повернеться в Україну, ми неодмінно знову почуємо в музеї цікаві історії з життя кримських фармацевтів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *