Отримавши фармацевтичну освіту у Відні, Людвіг Носс, майбутній бургомістр Чорткова, розвивати аптекарську справу приїхав в Галичину.
Як боги з чортом сварилися
Вперше Чортків (Тернопільська область) згадується у рукописних джерелах 1522 р., саме тоді містечко отримало магдебурзьке право. Воно було власністю магната Єжи Чартковського (Чортковського, Чортківського). Звідси, власне, й походить його назва.
Втім, галичани не були б галичанами, якби не вигадали собі якусь альтернативну реальності історію, аби додати звичайним речам таємничості і загадковості. Ось як описує місцеву легенду краєзнавець П. Медведик: «Коли ще людей не було, боги на нашій землі порядок наводили, русла рік та озера водою заповнювали. Отоді із заздрощів посварився бог з чортом. Що бог задумає зробити, чорт йому наперекір насвинить, зіпсує справу. Ото як запустили в русло Серету воду, то чортяка назло перегородив її кам’яними насипами. Води у річці зібралося багато – розірвало його насип. Тоді чорт в іншому місці насипав вал із землі та каміння високо, щоб зупинити річку. Закурив файку і регоче. Та тут водяні змії порили нори, вода великою силою прорвала ту греблю. Там, де була гребля, стала долина. Чорт ще раз пробував перегороджувати воду високими горбами, каменюками, а вода зробила бокові русла і знову затопила долину. Сила води закинула чорта в рів, накрила на кільканадцять сажнів густим намулом. Там він і зостався, бо вилізти не міг. Вода зійшла, береги зазеленіли, прийшли сюди люди, оселилися в затишній долині над водою і назвали ту улоговину Чортовою долиною. Потім побудували місто і назвали його Чортків».
Тут тісно переплелися культури українців, поляків, євреїв і вірмен. Кожен народ додавав свої штрихи до архітектурного обличчя Чорткова.
Які туристичні локації цього міста з древньою історією та унікальними пам’ятками середньовічної архітектури варті уваги допитливих мандрівників?
Чортківський замок, збудований у 1610 р. на місці дерев’яного кінця XIV – початку XV ст.; неповторний витвір українського дерев’яного зодчества – Вознесенська церква, зведена народними умільцями без жодного цвяха у 1630 р.; на сто років старіша Успенська церква – тридільний храм хатнього типу з двоспадовим дахом та вежею з хрестом; синагога, збудована у 1905-1909 рр. віденським архітектором Г. Гельдкремером. «Стара» міська фахверкова ратуша з годинниковою вежею, для якої бургомістр-аптекар Людвіг Носс замовляв циферблати аж у Берні; домініканський костел у неоготичному стилі, відновлений на місці старого, заснованого у 1610 р. воєводою руським і володарем міста Станіславом Гольським.
Як бачите, є чим помилуватися, набратися нових вражень та неодмінно запланувати собі приїхати сюди ще раз.
Історія аптеки Людвіга Носса
Доклалися до розвитку свого міста й чортківські аптекарі, перші письмові відомості про яких належать до кінця XVI ст. У 1592-1600 рр. тут мешкали аптекарі Гринь Іванович, Максим Воробій, Леонард Мацьковський, Яць Латинович, Терес Сеферович. Три перших працювали в самому Чорткові, а Яць Латинович і Терес Сеферович – у Ягільниці, яка на той час також була містом. У другій половині XVII ст. четверо чортківських аптекарів отримали міське право, а на початку XVIII ст. у Чорткові продавали ліки вже п’ятеро аптекарів.
Окрім медикаментів, вони виготовляли лікери, косметичні вироби, солодощі. Ці аптекарі не мали спеціальної освіти, а були практиками, ретельно вивчали досвід своїх попередників та передавали його з покоління у покоління. Тісні контакти чортківські аптекарі налагодили зі своїми колегами з Теребовлі, Підгаєць, Коломиї, Станіслава, Львова.
Відомо, що у другій половині XVIII ст. аптекарі Лейба Бачелес і Йосиф Маргошес підтримували зв’язки з львівськими фармацевтами Яном Алембеком, Каспером Юзефовичем, Яном Лорецовичем та Павлом Абрагамовичем. У першій половині XIX ст. молоді Каспер Шелінг і Лаврентій Гелленбазен переймали професійну майстерність у львівського аптекаря Томи Торосовича, учнів якого розвела доля по різних містах Галичини, Закарпаття і Буковини.
На кінець XIX ст. у Чорткові зустрічали відвідувачів дві невеличкі аптеки: на вул. Подільській (колишня Бурсацька, Базарна) та вул. Шкільній (колишня Ремісницька) поблизу сучасного шкірно-венерологічного диспансеру. На початку 20-х років минулого століття відкрився ще один аптечний заклад – аптека Палеки, там, де зараз бачимо аптеку №64 – на вул. Ринок, 7.
У 1898 р. аптекар Людвіг Носс, майбутній бургомістр Чорткова, заснував у місті першу велику аптеку, яка збереглася донині і про яку піде мова у цій розповіді далі.
Людвіг Носс народився 25 січня 1848 р. в родині чортківського аптекаря. Навчався у школі при домініканському монастирі. 1 травня 1863 р. здібний юнак офіційно почав працювати в аптеці батька. Закінчив шляхетський конвікт (колегіум) (1866) та державну гімназію (1868) у Тернополі. У 1866 р. склав на «відмінно» іспит перед аптечною комісією, тож його зарахували на трирічну професійну практику. Наступні три роки він працює в аптеці на посаді асистента і стає співвласником батькової аптеки. Звання магістра фармації Людвіг Носс здобув у Віденському університеті (1871). Після навчання повернувся до Чорткова, придбав у свою власність монопольну аптеку і перейнявся аптечною справою.
Окрім Чорткова, магістр фармації відкрив аптеки і в інших галицьких містах, зокрема Бережанах, Збаражі, Теребовлі, Заліщиках. Добре знав українську, польську, німецьку і латинську мови.
Набуток Людвіга Носса на посаді бургомістра Чорткова вартий окремої оповіді. Він підвів до міста залізницю та облаштував залізничну станцію, збудував Народний дім – центр розвитку культури і спорту. Заснував жіночу семінарію (1908); за його сприяння побудовано новий костел на місці старого, оновлено міську ратушу з годинниковою вежею, приміщення окружного, повітового та міського судів, банк, пошту, вимощено вулиці. І, певна річ, бургомістр щиро дбав про духовний розвиток і здоров’я міщан.
Меблі для чортківської аптеки Носса виготовили майстри з австрійського міста Ґрац. Для інтер’єру і підсобних приміщень вони використали тогочасні прогресивні технології – фото на порцеляні, коване оздоблення, різьблене дерево, бетонярські візерунки.
У різний час в аптеці Носса працювали аптекарі Кшиштоф Ропель, Матвій Жовнірович, Марія Камп’ян, Ізидор Бальцер, Олена Грабовська, Ольга Дзедушицька, Федір Фредковський.
У 40-80-х роках ХХ ст. – провізори Зеновій Казімович, Іван Габович, Іван Миколаєнко, Софія Гнат, Ярослава Кузик, Ванда Новіцька; помічники провізорів Петро Абрамчук, Зоя Тараканова, Віра Шевцова. Під час Другої світової війни аптекарки переховували від німців у величезних аптечних підвалах євреїв, рятуючи не одну безневинну душу.
Чортківську обласну комунальну центральну районну аптеку №143 дотепер називають «Аптекою Носса». Понад 120 років вона користується повагою і авторитетом у мешканців краю.
Кам’яниця, де розташована Чортківська ЦРА, досі одна з найгарніших у місті. Усі приміщення (і на першому поверсі, і підвальні) тут такі ж, як за першого власника. Просторий і світлий торговий зал прикрашають старі дерев’яні аптечні меблі. Те, що вони залишилися у Чорткові – безумовна заслуга завідувача аптеки, голови ради Тернопільського аптечного обласного виробничо-торгового об’єднання Василя Крутя, з яким я познайомилася 2007 року. «Не віддам!» – рішуче заявив Василь Петрович товаришам «згори», які намагалися вивезти свого часу аптечні старожитності до столиці. І не віддав, тож тепер в аптеці можна побачити, як розвивалася фармація на Тернопіллі.
Як знайти аптеку Носса
Колишня «Аптека Носса», а тепер Чортківська обласна комунальна центральна районна аптека №143 працює за адресою: вул. Степана Бандери, 20. Вулиця, яку мешканці міста називають «музеєм австро-угорської архітектури», тягнеться від вул. Залізничної до перетину вул. Князя Володимира та Ягільницької. Від залізничного вокзалу сюди – 10 хв пішки.
Режим роботи:
Щобудня – 8:00-20:00
У суботу – 9:00-17.00
У неділю – вихідний
