Ще у Древньому Єгипті чотири тисячі років тому вироблялись хімічні сполуки та косметичні препарати. Деякі рецепти древніх єгиптян є досі нерозгаданими. Древні єгиптянки, які знали толк у красі, ще у 19 столітті до н.е. використовували для надання глибини та шарму очам сурму, підкреслюючи очі, брови та повіки.
А відому нам сучасну туш для вій винайшов усього коло півтора століття тому Юджин Ріммель, засновник відомої в Англії косметичної фірми Rimmel. Продукт не користувався популярністю і був невдовзі забутий.
Друге народження відомої нам туші у вигляді, близькому до сучасного, відбулось на початку XX століття. Із її винаходом пов’язана романтична історія. Молодий фармацевт, 19-річний Террі Уільямс, співчував своїй сестрі Мейбл, у якої не складалось особисте життя. Друг покинув її заради іншої дівчини. Бажаючи допомогти сестрі, Террі придумав змішати вугільну пилюку з вазеліном, а отриману суміш нанести на вії, аби надати виразності очам.
Молодий чоловік був вражений новим образом Мейбл, і дівчина отримала пропозицію руки і серця. Молоді люди одружились у 1914 році, а весільним подарунком Террі була назва винаходу на честь сестри – «Мейбелін» (до її імені Мейбел (Mabel) він додав частину слова вазелін (Vaseline).
Лише у 1971 році на ринку з’явилась туш Great Lash (Maybelline), яка завдяки незвичному упакуванню стає найпопулярнішою тушшю у світі.
